Гімн промислового ліцею

Слова викладача ліцею
Богуславської Т.П.

Б'ють серця молоді і бурхливі,
Як весняний потужний струмок.
Слався завжди ліцей промисловий
Ти наш дім, наш трамплін до зірок.

З нами майстер надійна опора,
Вчитель нам пояснить від азів.
Слався, слався ліцей промисловий.
База в нас Запоріжабразив.

Вже крокуємо в життя ми сміливо,
Познаємо науку і світ.
Слався завжди, ліцей промисловий,
Ми з тобою у згоді навік.

Мчать за обрій роки,
Вчитель новий буде інших наукам навчать.
Слався, слався, ліцей промисловий.
Будем завжди тебе пам'ятать.

1 февраля 2012г









 
Із досвіду роботи  викладача   вищої категорїї, викладача методиста  - Конько Н.А.



“ Форми організації самостійної роботи учнів при закріпленні  нового  матеріалу”.                                               



Одним з найважливіших засобів систематичного та міцного засвоєння програмного  матеріалу, розвитку творчих сил та виховання учнів, є самостійна робота.
 Потрібно не тільки навчати підростаюче покоління але важливіше виховати придбання навик  сам
остійно навчання. Людина, яка не вміє придбати знання, а тільки застосовує те, що йому говорить вчитель – ця людина здатна тільки на те аби жити за вказівками і зовсім не здатна творити самостійно.
         В процесі виконання самостійної роботи з математики у учнів розвивається увага, пам’ять, прагнення обґрунтовувати  висловлене, ініціатива. При виконанні різних вправ закріплюються математичні поняття, виробляються обчислювальні навики, набуваються вміння виконувати геометричні побудування, розвивається просторове уявлення, вміння практично застосовувати знання, напрацьовується досвід вирішення задач і т.і.
         Самостійна робота учня – це така робота, яка виконується  без участі вчителя, за його завданням в спеціально наданий для цього час. При цьому учні свідомо намагаються досягти поставленої  мети, докладаючи свої зусилля та виражаючи в тій чи іншій формі результати своїх розумових дій.      
        На запитання: “ Навіщо вчитися? “ традиційна відповідь –  набути та закріпити знання, уміння і навички. Однак це певною мірою данина репродуктивній системі навчання.
         Сучасний зміст – багатокомпонентний. Він має охоплювати не лише знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості.
            В умовах інформаційного суспільства самоцінність знань, як таких змінюється. З одного боку, вони стають більш доступними, а з іншого – одержання нових знань, умінь стає обов’язковим для людини впродовж усього життя. Тому неможливо в школі чи іншому навчальному закладі дати освіту на все життя.
            Звідси висновок: зберігаючи наші досягнення у фундаментальності шкільної й професійної освіти, ми повинні переорієнтувати навчальний процес на формування в учнів, студентів бажання та уміння самостійно оволодіти знаннями з різних джерел інформації. Не менш важливо навчити застосовувати набуті знання для практичного життя, виробити уміння критично мислити.
            Держава повинна забезпечувати: формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.
            Задача розвитку творчих здібностей і навичок  може бути вирішена  лише за умови одночасно рішення іншої – навчити учнів учитися, навчити самостійно опановувати знаннями.  Зупинимося на самостійній роботі учнів при закріпленні нового матеріалу. У ході закріплення матеріалу встановлюються і зміцнюються різнобічні зв'язки в знаннях та уміннях, які  здобуваються учнями, що приводять у систему і разом з тим виникають нові зв'язки й узагальнення.


           При закріпленні нового матеріалу на уроках, використовую різні форми  навчання. Тема уроку: ” Рішення показникових рівнянь і нерівностей”.  На початку  проводимо  фронтальне  опитування (при фронтальному опитуванні, викладачу потрібно максимально стимулювати мислення учнів, вчити їх критично ставитись до формулювання та обґрунтування своїх відповідей).

           Або запроваджую математичний диктант(у математичний диктант включено прості завдання з провокуючим на помилку змістом. У кінці диктанту збираємо зошити 4-5 учнів і відразу перевіряємо їх, коментуючи для всіх розв’язання і аналізуючи допущені помилки. Учні у цей час виправляють помилки і оцінюють свою роботу )
  Математичні диктанти є одним із ефективних засобів здійснення зв’язку між учителем і учнями. Проведення математичних диктантів сприяє розвиткові в учнів логічного мислення, підвищенню їх математичної культури, збагаченню математичного мовлення. Виконуючи завдання диктанту, учні привчаються до організованості, вчаться заощаджувати час, виробляють звичку швидко зосереджуватися. За допомогою математичних диктантів можна проконтролювати не лише засвоєння учнями вивчення теми, а й перевірити засвоєння та закріплення щойно поданого матеріалу. Результати диктанту, проведеного після пояснення нового матеріалу, допоможуть з’ясувати чи оволоділи учні відповідними вміннями та навичками.
         Потім учні самостійно розв’язують  рівняння і нерівності з наступною перевіркою             (  на плівці записані рішення, через 10 – 15 хвилин ці рішення проектуються на екран).
 
Колективне розв’язування рівняння 23√Х + 3• 23√Х ─ 1= 20.  (Колективне розв’язування задач – це розв’язування однієї і тієї ж задачі всіма учнями в один і той самий час)

Відповідь: 1.
            По закінченню роботи - група розбивається на кілька підгруп. У кожній по 5-6 чоловік, із своїм лідером, що завжди допоможе у важку хвилину. Лідер одержує завдання і починається робота в підгрупах. (Потрібно пропонувати різні задачі, добираючи їх для груп з приблизно однаковим рівнем навчальних досягнень: низьким (рецептивно-продуктивним); середнім (репродуктивним); достатнім (конструктивно-варіативним); високим (творчим).Після її завершення проводиться фронтальне обговорення її результатів у дошки шляхом відтворення й аналізу рішення окремих, більш складних вправ.    При закріпленні нового матеріалу  намагаюся задіяти всіх учнів, більш слабким, що мають пробіли в знаннях, даю індивідуальні завдання – картки.
          Можливо   при  закріпленні нового матеріалу провести урок – естафету.                       
Мета уроку:
1) перевірити знання та навички розв’язування програмових вправ;                          
2) швидкість виконання стандартних вправ;                                                                                          
Учні поінформовані про урок – естафету і серйозно до нього готуються. Вправи, підібрані для самостійної роботи на уроці – естафеті, поділяються на три етапу. Перший етап – це завдання початкового рівня навчальних досягнень учнів. Виконавши всі завдання цього “етапу”, учень отримує три  бала . Другий етап – це завдання середнього рівня. Виконавши всі завдання цього етапу, учень отримує шість балів. Третій етап – це завдання достатнього рівня навчальних досягнень учнів.(Виконавши всі завдання цього етапу, учень отримує дев’ять балів. ) Якщо учень не виконав жодної вправи або виконав одне - два завдання запронованого етапу, то він має “штрафную картку ” – картку із завданнями, за виконання яких він має бали відповідно до етапу. Кожний етап містить 8-10 завдань. За урок виконується до 30 вправ. Це дозволяє учням довести навички виконання “ стандартів” до автоматизму, що необхідно під час виконання важких, нестандартних вправ, коли розумово діяльність націлена на процес інших – “найсерйозніших”, логічних зв’язків.

            Після лекції даю домашнє завдання, блок із 30-40 вправ, з яких учень сам повинен вибрати і розв’язати не менше раніш  обговореного мінімального обсягу завдань (20 вправ ). Відповідно до проходження теми учні поступово виконують в окремих листах домашнє завдання. За цю роботу вони отримують оцінку, після її “захисту” – виконання роботи, яка містить 2-3 варіанти, складені із вправ домашньої роботи. Листи з домашнім завданням збираються. Кожному необхідно його “захистити”.  
           Після формування в учнів навичок і вмінь розв’язувати найпростіші показникові рівняння й нерівності та ті, що безпосередньо зводяться до них, проводжу тематичний урок – залік. До уроку – заліку учні готуються протягом всієї теми. На початку вивчення теми  на стенді “Вивчаємо тему” розмішаю список запитань, типових вправ обов’язкового рівня, що відповідають початковому та середньому рівням навчальних досягнень учнів, та задач підвищеної складності, що відповідають достатньому та високому рівням засвоєння матеріалу. Окремі з цих запитань і завдань, а також аналогічні до них доцільно винести на залік.

     Форми організації самостійної роботи мають неабияке значення для успішного засвоєння учнями знань, формування активності і самостійності, розвитку розумових здібностей.
       Один із стимулів розумової діяльності – це задоволення від проробленої роботи. Свідомість того, що ти самостійно можеш виконати завдання,  навіть допомогти іншому – викликає почуття задоволення.
      В усім різноманітті її видів, самостійна робота не тільки сприяє свідомому і міцному засвоєнню знань, формуванню умінь та  навичок, але і служить для них засобом виховання творчого підходу при вирішенні життєвих проблем.